Відповідальність роботодавця за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору
Суд допоможе працівникові отримати зароблені кошти, якщо роботодавець попри наявність трудової книжки, заяви про прийняття на роботу та копій документів про освіту працівника не працевлаштував його. Роз’яснення Управління Державної служби України з питань праці у Вінницькій області.
Згідно зі статтею 24 КЗпП роботодавцям заборонено допускати працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це органів Державної фіскальної служби України.
Тож, відповідно до змін, внесених до статтей 232 та 235 Кодексу законів про працю України (КЗпП), працівники, які працюють без укладання трудового договору, мають право звернутись до суду з повідомленням про оформлення трудових відносин та встановлення періоду роботи.
При винесенні рішення щодо оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, при направленні заяви у відповідні органи, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у цьому періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
За таке порушення законодавства про працю, крім адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця, передбачено також відповідальність у вигляді штрафу.
Згідно зі статтею 265 КЗпП юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
