Фінансовий план підприємства є основним плановим документом державного підприємства, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів (частина 2 ст. 75 Господарського кодексу України).
           Форма та методичні рекомендації по розробці фінансового плану затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
           Так, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 № 205 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 № 300/26745) затверджено Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки (далі – Порядок).
        Зазначений Порядок визначає процедуру складання, затвердження (погодження) та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, а також господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі.
          Фінансовий план підприємства та Звіт про його виконання складаються за формами, наведеними у додатку 1 та додатку 3 до Порядку відповідно.
             Фінансовий план підприємства складається на кожний наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства містить довідкову інформацію щодо фактичних показників минулого року, планових і прогнозних показників поточного року, а також інформацію згідно із стратегічним планом розвитку підприємства.
           Фінансовий план підприємства повинен забезпечувати збільшення показників рентабельності діяльності підприємства, активів та власного капіталу порівняно з плановими та прогнозними показниками на поточний рік. У разі зменшення зазначених показників, а також обсягу сплати поточних податків, зборів (обов’язкових платежів) до державного бюджету підприємство зобов’язано надати належне обґрунтування причин такого зменшення з відповідними розрахунками.
       Проект фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою, яка містить результати аналізу його фінансово-господарської діяльності за попередній рік, а також показники фінансово-господарської діяльності та розвитку підприємства в поточному році та на плановий рік, подається на розгляд та затвердження органу, уповноваженому управляти державним майном або корпоративними правами держави (далі – орган управління), до 1 червня року, що передує плановому.
           Звіт про виконання фінансового плану підприємства підприємство подає органам управління щокварталу в строки, установлені для подання фінансової звітності, разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності такого підприємства за квартал та із зазначенням за окремими чинниками значних відхилень фактичних показників від планових. При цьому, Звіт про виконання фінансового плану підприємства за IV квартал подається разом із звітом про його виконання за рік.
          У разі незатвердження (непогодження) фінансового плану в установленому порядку суб’єктам господарювання державного сектору економіки необхідно дотримуватися обмежень, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 року № 899 «Про порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку».
Відповідно до частини 2 статті 75 Господарського кодексу України посадові особи державного комерційного підприємства несуть адміністративну відповідальність, установлену законом, за несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану та звіту про його виконання.
             З огляду на вищезазначене, Господарським кодексом України врегульовано відносини, пов’язані із виконанням державою функції власника та здійсненням управління державним майном через уповноважені органи. Запровадження планування діяльності державних підприємств сприяє підвищенню ефективності управління державним майном та забезпечує перерахування частини прибутку державних підприємств у вигляді нормативів відрахувань до відповідних бюджетів.